Гуморески, смішинки, жартівливі вірші, гумор для дітей
Абетковий покажчик авторів, твори яких
представлені у цьому розділі:
* * *
Веселі віршики про школу та школярів від Василя Шаройка: "Дозволив", "На уроці мови", " Виправити плутанину", "Про Маринку", "Скільки треба "Н"", "Довгі пошуки", "Шкідники та охоронці", "Де поділися Карпати", "Хитрий щоденник", "Жива граматика", "Зумів", "Про дива", "Кмітливі діти", "Лопотуха Мила", "Не залишили".
Віршики Анатолія Костецького про школу і школярів "Батьки-чомучки", "Вітя може все", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок" - жартівливі і повчальні...
Читайте веселі віршики про школу та кумедних школярів: "Подушечка" (Оксана Кротюк), "Прийшли хлоп’ята в перший клас" (Олексій Катрич), "Миколка-першокласник" (Надія Кир’ян), "Чесний Павлусь", "Яка вчителька?", "Вірно зміг відповісти", "Що писав?" (Петро Кралюк), "Як я відпочиваю" (Інна Кульська).
Веселі віршики про навчаня: "Грамотій", "Песик вчився рахувати" (О. Савченко-Гнатюк), "Хлопчик Вітя" (Г. Малик), "Як шершень вірш писав" (А. Вольський, переклад Б. Чалого), "Не відкладай" М. Щербак, "Вчаться читати" (В. Переяславець), "Хто що пише?", "Що разом?" (П. Кралюк).
До збірки гумористичних творів для діточок Миколи Сингаївського "Маківка і перчина" увійшли вірші: "Розмова", "Марічка і звичка", "Казала Маківка", "Горобець і Шпаки", "Батько і син", "Груші на вербі", "Кіт і Мишенята", "Зайченя", "День і ніч", "Сміх для всіх", "Про що говорили птахи і звірі", "Сон Тимка-дивака", "Оксанчина радість", "Тріскуча гілка", "Хто тягне?", "Дівчатка і курчатка", "Білчині забавки", "Гостини у їжака", "Хата під водою", "Жартував комарик з колесом", "На морі, на возі", "Все спочатку", "Тиждень для лежнів", "Мармелад з перцю", "Гостювання", "Якби", "Хто там їде", "Перепілка і росинка", "День для горлиці", "Зерно і колос", "Таємна розмова", "Що воно за диво", "Співанка про Михайлика", "А ви здогадались?".
Сонце на схід заходить.
Річка з долу навзгі́р тече.
Мертве живе народить.
Нісенітниця та й усе!
А назирни пильніше –
і прочитай: "Такі есе –
лише поет і пише!" (Сергій Губерначук)
Творчість знаного письменника, популярного гумориста і сатирика Євгена Михайловича Дударя — явище в сучасній українській літературі. Соковита, барвиста мова його «дударесок», лаконічні, влучні вислови, дотепні діалоги персонажів, уїдлива іронія, сарказм, а водночас і засоби гротеску, фарсу, щире вболівання за духовне і громадянське здоров’я людини, за долю суспільства і держави — все це окреслює своєрідний художній світ творів митця, їхню естетику й оригінальність. І жодного твору «прохідного», поверхового, бо в той чи той спосіб у них порушено гострі проблеми: чи то національно-політичні, соціальні, моральні, етичні, мовні чи інші.
Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) — видатний український письменник, широко знаний у нашій країні та за рубежем, — увійшов в літературу як високоталановитий майстер сатири і гумору. Митець самобутній і неповторний, він формувався й зростав на грунті народного життя. Він — письменник поетичної вдачі, глибокий лірик, щиро залюблений у красу народного життя, народної мови, в неповторне духовне обличчя людей праці, в щедротну красу природи.
"Захотіли жаби мати собі царя й звернулися з цим проханням до бога. А той, щоб відчепитися, показав на сухого пня, що стирчав із болота, сердито буркнув:
— Ось вам і цар.
Врадувались жаби, обступили його: квакають, кумкають, аж луна йде... Та пень пнем і є.
Знову жаби до бога із скаргою:
Нащо нам такий цар, коли ми лазим по ньому, а він оВ не до нього. Дай нам, боже, такого царя, щоб ми хоч трохи боялися його.
— Добре,— каже бог жабам.— Будете боятися,— і усміхнувся.— Ось вам Цар,— і показав їм на чорногуза.
Тепер жаби, як побачать його, зариваються глибоко в болото...."(з народного)
Азбука— Ти, Галинко, вже знаєш азбуку?
— Авжеж знаю.
— Тоді скажи мені, будь ласка, яка буква йде після «А»?
— Всі інші букви.(з народного)
"Учитель фізики будить учня, що заснув:
— І кого ти бачив уві сні?
— Ломоносова. Він вам, Петре Івановичу, вітання передавав!".. ;)
"Олеся (подає обруч):
— Покажи, Івасику, як ти вмієш крутити?
— Я не вмію.
— Покажи, як ти не вмієш..."
"Татко розгадує кросворд, замислюється і питає сина:
- Синку, чи ти не знаєш, часом, назву пташки, сім букв?
- Татку, чому ти мучишся? Погуглі!!!
Татко схиляється над кросвордом, водить олівцем по клітинках...
- Точно! Підходить!!! Дякую!!!"(з народного фольклору)
"Не вміє...", "Не витерпів", "Важке питання", "Коли помилок менше", "Все я та я", "Намалював коня", "Навчив...", "Розв’язав задачу", "Не найгірший", "На уроці географії", "Владик пише твір", "Написав...", "Що вилупиться", "Відповів...", "Подовшала історія", "Скільки пирогів", "Робив зауваження", "На уроці фізкультури", "Не обов’язково", "Хитрий хлопчик", "Загальний зошит", "Виправдався", "Хитрий Івась", "Мій тато" - такі веселі усмішки про школу представлені у цій ілюстрованій книжечці для дітей.
"Підкрутивши довгий вус...", "Немов на батька рідний син...", "Я знайшов у лісі гриб...", "Солоний вітер після зливи ...", "Обережний, хитрий лис..." - добірка коротеньких віршиків-веселинок від сучасного українського дитячого поета Анатолія Качана.
Добірка гумористичних віршів Степана Олійника для дітей зі збірки "Весела книжечка": "Чудо в черевичку", "Наші мами", "Ледар-брехунець", "Вовина хвороба", "Про Іринку", "У бабусинім буфеті", "Два кроки".
Павло Глазовий - найулюбленіший український «сміхотерапевт» останнього півстоліття. Його твори запалюють радістю і юні, й дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії. Творчість Павла Глазового — гірка й прекрасна водночас правда про нас самих. Його буцімто невибагливі на «естетський» слух гуморески роблять людей веселішими, відкритішими, добрішими та оптимістичнішими. Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво, донесені до людей в гумористичній формі, допомогають їм переосмислити своє буття.
"Скінчилися раз уроки, а вчителька наша і каже: "Сашко Лісовий захворів, хто піде його провідати?" "Я! Я! Я!" - посхоплювались усі. "Якщо ви і в нього так кричатимете, - говорить вчителька, - то краще нікому не йти. Хворому потрібен спокій." Ми запевнили її, що не галасуватимемо, а вчителька відповіла, що ми молодці, але все одно сьогодні хай підуть кілька чоловік, а завтра ще кілька і післязавтра теж. "І пам’ятайте, - закінчила вона, - хворому потрібен спокій. Дивіться, щоб він не вставав з ліжка, розважте його як зумієте"... (Ярослав Стельмах)
Веселі віршики для дітей: "Коні і поні" (Євген Летюк), "Нісенітниця", "У нотній крамниці".
Вірші Андрія Лінника: "Щоденник нарокат", "Проста арифметика", "Чому вода солона", "Запізніла скарга", "Хто у кого списав", "Біля плити", "Екзамен на моряка", "Заспокоїв", "Чому не їв", "Покуштував", "Пожалів одежі".
Полярник
— Тату, коли я виросту, то буду полярником.
— Дуже добре, синку.
— Я вже зараз хочу готуватись до цього.
— Як же?
— А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.(З народного)
У збірці "Веселинка" Сергія Воскрекасенка - веселі жарти-смішинки про школу і дотепних малюків: "Четвірка", "Татків помічник", "Дивина", "Футболіст", "Синкові захотілось барабана", "Розумна дитина", "Учителька сказала".
"Один господар прийшов з міста, дає своєму синові медівник та й каже:
— На, Васильку! Та поділися з Петриком по щирості!
— А то як діляться по щирості? — питає Василько..."(Юрій Федькович)
Віктор Насипаний – відомий тернопільский поет і гуморист, твори якого давно припали до душі дітям і дорослим.
Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.
Досить помилок!— Татку, наш учитель сказав, щоб ти не допомагав мені більше робити уроки.
— Чому?
— Мені досить і тих помилок, котрі я роблю сам.
З книги "Калейдоскоп жартів: Дотепи, анекдоти, кумедні історії"(впорядкування і переклад Тупайла Михайла)
Немає коментарів:
Дописати коментар